Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
викінчуватися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
закінчуватися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
розвінчуватися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
увінчуватися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
викінчуватися — ується, недок. Пас. до викінчувати … Український тлумачний словник
закінчуватися — ується, недок., закі/нчи/тися, кі/нчи/ться, док. 1) Доходити до кінця, до завершення; кінчатися в часі. || Досягати кінця, межі в просторі. 2) чим. Мати своїм кінцем, бути завершенням чого небудь … Український тлумачний словник
розвінчуватися — уюся, уєшся, недок., розвінча/тися, а/юся, а/єшся, док. 1) розм., заст. Припиняти. 2) тільки недок., перен. Пас. до розвінчувати 3) … Український тлумачний словник
увінчуватися — [ув’і/нчуватиес а] уйус а, уйеіс :а, уйеіц :а, уйуц :а … Орфоепічний словник української мови
закінчуватися — закінчитися (про дію, подію, явище, відтинок часу дійти до кінця, до завершення), кінчитися, кінчатися, скінчитися, завершитися, завершуватися, довершитися, довершуватися; відійти, відходити, дійти, доходити, погаснути, погасати (про певний… … Словник синонімів української мови
лінчуватися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
